Сьогодні нарешті вирішила розпочати день із ранкової пробіжки. Щоправда, ініціатором була не я, а моя одногрупниця, неформалка Настя. Ще вчора близько опівночі вона написала мені смс-ку, що переїхала на нову квартиру - якраз неподалік нашого гуртожитка. Тож ми могли би разом побігати зранку.

Моя остання спроба такої ранкової фізкультури була на 2 курсі. До речі, теж із Настюхою. Тоді ми обидві жили в одній кімнаті в гуртожитку, разом піднімалися о сьомій ранку і бігли в парк. Це був вересень. Осінь прийшла швидко, почалися дощі, довелося все припинити. Потім Настя переїхала на квартиру, оскільки не могла більше спати на старому матрасі посеред кімнати (ми жартома називали його "труною"). А я залишилася...

І ось учора від неї надходить така цікава спортивна пропозиція, від якої відмовитися просто неможливо. Тим більше, ми не бачилися з нею вже сто років з зими. В інституті вона, і я, і решта наших одногрупників, тепер з'являємося доволі рідко - через роботу.

Отже, Настюха розбудила мене телефонним дзвінком о сьомій ранку, і я, відшукавши в шафі свої старі кросівки, приліпивши до очей лінзи і зібравши в гульку своє накефірене волосся вибігла з гуртожитка.

Ми бігати в тому самому парку, що й на 2 курсі. Її вистачило на три кола, мене - на п'ять. Потім ми пішли на дитячий майданчик, попідтягувалися на турніках, зробили кілька гімнастичних вправ. Вона показала мені прийоми зі срип-аеробіки, я їй - деякі корисні елементи східних танців, які дуже класно робити для зміцнення стегнових м'язів. Потім іще трохи погойдалися на дитячих гойдалках, а на завершення з'їхали з величезної гірки. Не знаю, про що подумали люди, які проходили повз цей парк. Особливо та солідна жіночка з двома таксами на повідку.... Але було прикольно. І що найголовніше - з'вилося стільки енергії, яку негайно треба кудись спрямувати! Фантастика!

Зараз сиджу на роботі, сповнена сил. Настрій чудовий. І взагалі все супер.

Тож завтра ми з Настюхою знову побіжимо в той парк... Від цього просто неймовірна користь!